Спільний Ландшафт / Вітання Незнайомця

Опис

Міжнародна групова виставка «Спільний ландшафт/Вітання Незнайомця», об’єднує висловлювання мисткинь/митців, дослідниць/ дослідників мистецтва з Литви, Молдови, Польщі, Сакартвело, Тайваню і України, з метою випрацювати цілісне розуміння про зміни що відбуваються в сучасному суспільстві, мистецтві та культурі.Наратив виставки зосереджується на дослідженні соціо-культурних процесів в суспільстві, що розділене кордонами національних держав, живе між різними геополітичними центрами і вздовж геополітичного розлому. Виставка шукає спільну основу, на якій ми можемо будувати солідарність. «Спільний ландшафт/Вітання Незнайомця» прагне побудувати мости через розрізнені індивідуальні досвіди і різні контексти, на основі довіри та солідарності.
Виставка супроводжується програмою подій орієнтованою на різні вікові і професійні аудиторії: авторсько-кураторськими екскурсіями, воркшопами, презентаціями художників, перформенсами, дискусіями, кінопоказами. В рамках виставки функціонує невелика бібліотека що складається з видань, привезених художниками.
Виставка «Спільний Ландшафт/Вітання Незнайомця» є мистецькою відповіддю на події останніх років та їхні відчутні наслідки, які можна узагальнити як неефективність попередніх глобальних домовленостей, значні геополітичні зсуви та розломи, фрагментацію демократичних спільнот та прагнення деяких країн переписати світовий порядок на користь авторитарних режимів. За останні чотири роки ми стали свідками: міграційної кризи на східному кордоні ЄС, пік якої припав на кінець 2021 року; збройного придушення протестів у Казахстані на початку 2022 року; повномасштабного військового вторгнення російських окупаційних військ в Україну в лютому 2022 року; третьої війни в Карабаху у вересні 2023 року, і реінтеграція Карабаху до складу Азербайджану; серії масштабних навчань китайської армії з імітації оточення і повної блокади Тайваню – останні з них відбулися в жовтні 2024 року; обмеження політичних свобод у Грузії і масові протести, що почалися в березні 2023 року і досягли кульмінації в грудні 2024 року. Крім того, ми стали свідками зростання правих популістських рухів і їхнього приходу до влади в деяких європейських країнах і Сполучених Штатах.
Глобалізація несе з собою як загрози у вигляді глобальних криз, так і можливості, які ми бачимо в розумінні взаємопов’язаності сучасного світу. Боротьба за свободу і незалежність, яка зараз відбувається в Грузії і Тайвані, а тим більше війна і героїчний опір народу в Україні, змусили багато країн переосмислити свої національні та міжнародні пріоритети, більш чітко визначити шляхи власного розвитку, і важливість захисту свободи і справедливості. Виставка «Спільний Ландшафт/Вітання Незнайомця» не ставить за мету розплутати протиріччя сучасності, натомість використовує їх як відправну точку для роздумів про більш солідарне сьогодення і справедливе майбутнє. Основна ідея виставки – представити практики художників, які через призму своїх особистих потреб, бажань і проблем не лише описують повсякденну дійсність своїх країн, але й змінюють соціальні реалії, які вони описують. Це означає, що їхні дії є перформативними за своєю природою, а під перформативною ми розуміємо дію, яка спричиняє реальні ефекти.
«Спільний Ландшафт/Вітання Незнайомця» приділяє увагу геграфічно близьким країнам, таким як Литва, Молдова, Польща, і Україна а також мистецьким процесам, що там відбуваються. Виставка також використовує перспективу «незнайомця» або «чужинця», роль якого полягає в тому, щоб ставити або провокувати питання, які люди, що живуть у певному контексті, не можуть собі поставити (або: не можуть промовити вголос) через травматичний історичний досвід, соціальні домовленості чи політику держави. На виставці представлені художники з Грузії та Тайваню. Це дає можливість використати кілька різних точок зору і, відповідно, подолати обмеження індивідуальної оптики – такі як відсутність необхідної дистанції для аналізу поточної ситуації, при погляді зсередини, або нерозуміння локальної ситуації коли дивишся ззовні – а також зіставити художників з регіонів, які майже ніколи або вкрай рідко з’являються в рамках однієї виставки.
Ландшафт, присутній у назві виставки, є метафорою горизонтальних зв’язків і взаємопов’язаності. Він розуміється тут як сукупність компонентів, що містять теперішнє, минуле і майбутнє, і їх вивчення може дати нам певне розуміння того, чому речі і явища розвиваються саме так, а не інакше. Структура виставки виокремлює широкий спектр перформативних дій – рух/простір, тіло/голос, слово/текст, використання матеріалів, взаємодія з глядачем – і аналізує кожну з них окремо. Таким чином, можна продемонструвати різні інструменти, які можуть бути використані для досягнення реальних змін у конкретному соціально-політичному та соціокультурному контексті. Роботи митців/мисткинь на виставці об’єднані за важливими для них темами у п’яти взаємопов’язаних символічних ландшафтах, які, перетинаючись, пропонують можливість зустрітися, познайомитися і діяти разом. Це, зокрема: ландшафт емпатії, ландшафт співпраці, ландшафт дії, ландшафт позачасовості, ландшафт пам’яті. Контексти країн репрезентовані шістьма текстами, написаними сучасними арт-критиками і публіцистами з Литви, Молдови, Польщі, Сакартвело,Тайваню і України.
Завданням виставки є: представити практики соціально ангажованих сучасних художників з шести країн; переосмислити умови та процеси, які привели нас до того місця/стану, в якому ми зараз перебуваємо; створити платформу для налагодження соціокультурних зв’язків між різними країнами; зібрати практики художників, які активно кидають виклик статус-кво у складних соціально-політичних питаннях і мають бачення проактивної тактики їх вирішення; знайти форму репрезентації для процесів, які тільки відбуваються, і знань, які тільки створюються.
У пошуках «хорошого сценарію», який ми як суспільство потребуємо, кураторська команда не хоче спрощувати складнощі і заперечувати дійсність. Ми не знаємо, чим є художність в нинішній ситуації, але, на щастя, можемо спілкуватися один з одним, щоб разом це з’ясувати.

Юрій Кручак, Юлія Костерєва, Нієн-Тінг Чен

Митці та мисткині:

Пьотр Армяновський, UA
художник, перформер, режисер і педагог родом з Донецька. Пьотр працює з документальним кіно, театром і віртуальною реальністю.
авторка фото Афіна Хая
АТЕЛЬЄНОРМАЛЬНО, UA
студія митців/мисткинь із синдромом Дауна та без нього. «ательєнормально» має визнання на регіональній мистецькій сцені та солідне портфоліо з численними груповими та персональними виставками учасників студії.
авторка фото Валерія Тарасенко
Максим Буба, UA
сауд-артист та музикант з Луганська. Основні теми творчості Максима — аудіальна пам'ять, сприйняття місця та явищ через звук, вплив індивідуальної пам'яті на колективну історію, природа реальності і фантазії.
фото надане художником
Тіко Імнадзе, GE
мультимедійна мисткиня з Тбілісі. Її практики сфокусовані на
питаннях соціально-економічної нерівності та соціальнополітичних проблемах.
автор фото Jan Szewczyk
Даніель Котовський, PL
митець використовує відео, інсталяції, об’єкти та перформанс. Котовський в своїх роботах досліджує стосунки на межі двох спільнот, сам він називає це «світами повноцінного і неповноцінного».
автор фото Piotr Pietrus
ГЕНАДІЙ ПОПЕСКУ, MD
створює об’єкти, відео та анімацію, реалізує перформанси. У роботах він оприявнює абсурд оточуючого світу. Митця цікавить, як традиції взаємодіють з геополітикою, а також те, як радянський досвід впливає на місцеві ідентичності
автор фото Jan Szewczyk
Штефан Русу, MD
митець вивчав монументальну скульптуру, працював із соціалістичною спадщиною. Згодом Русу сфокусувався на публічному просторі та його значенні в сучасному світі.
автор фото Alimjan Jorobaev
Бенас Шарка, LT
фотограф, перформер, актор і режисер. Понад 30 років тому митець заснував театр Gliukai. Митець, його театр і творчість загалом існують поза центрами зосередження культури і традиційним розумінням театру.
автор фото Artūras Šeštokas
Янек Сімон, PL
митець, куратор, дослідник та активіст, надихається науковими теоріями та моделями,географією і економікою та їх розвитком разом із цивілізацією. Він шукає стратегії, альтернативні сучасній масовій культурі.
фото надане митцем
Мішико Сулакаурі, GE
досліджує зв’язки між суспільством і середовищем. Митець працює з питаннями радянської спадщини, екології, культурної антропології та естетики Кавказу.
автор фото Jan Szewczyk
ЧунТієн Чен, TW
Як режисер, він досліджує різні сфери візуального мистецтва, включаючи документальне, анімаційне та експериментальне кіно. Його фільми зосереджені на питаннях архітектури та змін урбаністичного середовища.
автор фото Jan Szewczyk
Walking Grass Agriculture (ХанШен Чен та ХсінЮ Лю), TW
Митці активно вивчають народне мистецтво. Їх методологія поєднує топографію, дослідження матеріальної спадщини та досвід землеробства.
фото надане митцями
МАЛІ ВУ, TW
практикиня і теоретикиня соціально-ангажованого мистецтва, що працює з історичними, політичними, соціальними та екологічними темами. Художниця зосереджена на концептуальному мистецтві та практиках залучення глядача.
автор фото Jan Szewczyk

Роботи

Пьотр Армяновський
ГІРЦИЦЯ В САДАХ
відео, 2018
2018 року митець записав, як Олена Апчел їде додому, до села в «сірій зоні» російсько-української війни, де вона провела дитинство. На городі її брат висадив гірчицю, щоб боротися з бур’янами. Олена лежить у колючій траві й згадує, якими великими і смачними були колись домашні абрикоси, вишні та груші. Сьогодні навіть запис цих спогадів перетворився на відголосок далеких реалій, бо і Олена, і Пьотр служать у війську.

автор фото Jan Szewczyk

ательєнормально
СВІДЧЕННЯ СИРЕН
колективне висловлювання, 2020-2024
Життя в умовах триваючої глобальної катастрофи виявило обмеження нейротипової «звичайної» мови. Дослухаючись до голосів нейрорізноманітних людей, звертаючись до способів їхнього спілкування та взаємодії зі світом, можна отримати цінне джерело знань. Світобачення людей, які існують в умовах постійної кризи, може допомогти нам знайти власні шляхи до того, як жити в нинішніх складних реаліях. (Ліза Корнейчук)

автор фото Jan Szewczyk

Максим Буба
РЕКОНСТРУКЦІЯ ЛУГАНСЬКА ПО ПАМ’ЯТІ
саунд-арт, 2023
Ця серія з семи аудіодоріжок є спробою відтворити звуковий ландшафт певних сцен, переважно з довоєнного Луганська. Кожну аудіодоріжку супроводжує анотація з точною датою та місцем події, а також із коротким описом сцени. Це допомагає слухачу заглибитися в контекст. Водночас створюється ілюзія реального польового запису, тоді як насправді в аудіо не використовувалися автентичні звуки подій чи елементів навколишнього середовища. Натомість митець послуговувався синтезованими звуками, мінімально схожими на те, що вони мають представляти.

автор фото Jan Szewczyk

Тіко Імнадзе
ТЕ, ЩО ТЕБЕ НЕ ВБИВАЄ, РОБИТЬ ТЕБЕ БАГАТШИМ
інсталяція, 2023
Три бензинові пістолети, прикрашені хрестами, символізують неконтрольований капіталізм. Ресурси, які приносять високі прибутки, набувають образу чогось священного. Така метафора зрозуміла глобально. Але зокрема вона пов’язана з тим, що церква в Сакартвело володіє великою кількістю бізнесів (серед яких – і імпорт бензину), адже має податкові пільги. У роботі Імнадзе немає місця природі й турботі про здоров’я людини, а може і людини взагалі. Так мисткиня унаочнює всеохопність системно вкорінених форм влади у Сакартвело та світі загалом.

автор фото Jan Szewczyk

Даніель Котовський
SKILLS TO NAVIGATE INACCESSIBILITY AND EVEN EXCLUSIVITY
інсталяція, 2025
Головним елементом роботи є завіса, яка є метафорою напруги, очікування та спокуси. Вона ніби заохочує до розширення меж. Ця завіса створює відчуття невизначеності, адже незрозуміло, куди та як рухатися. Водночас можна змінити перспективу й подивитися на людину перед завісою так, ніби вона стоїть на сцені. Завіса завжди буде межею: між таємницею та вигадкою, між удаваною легкістю та боротьбою. Вона створює гру, приховану в складках матеріалу. Ідея інсталяції апелює до відчуття власної тілесності у взаємодії із системою, в якій ми існуємо.

автор фото Jan Szewczyk

Генадій Попеску
ДЕПОРТАЦІЯ 1946–1949 РОКІВ
відео, анімація, 2018-2024

Засобами анімації митець розкриває тему великої сталінської депортації з Молдови наприкінці 1940-х років. За даними радянських архівів, держава покарала вигнанням близько 35 800 молдован, серед яких було майже 12 000 дітей. Зазвичай цих людей називали «ворогами народу», бо вони були «куркулями» – заможними селянами. Попеску поспілкувався з понад сотнею депортованих і використав уривки цих розмов як голос за кадром для своєї анімації. Так він фіксує ландшафт злочину, зберігаючи пам’ять про родинні травми і спотворені землі.

автор фото Jan Szewczyk

Штефан Русу
КУХНЯ-ЇДАЛЬНЯ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ КУЛЬТУРИ
інсталяція, 2013/2025
Робота переосмислює радянський спадок задля пошуку сучасного простору діалогу. Інсталяція є гібридною структурою. Це приватний простір, який може трансформуватися в місце для дискусій. З одного боку, відвідувач бачить компактні меблі, які раніше вбудовували на багатьох кухнях радянських квартир. З іншого, ці меблі нескладно трансформувати в їдальню, де можна спільно їсти, проводити презентації та обмінюватися думками. Штефан Русу в своїй інсталяції пропонує новий формат публічного простору для митців і ширшої аудиторії.

автор фото Jan Szewczyk

Бенас Шарка
НІХТО НІКУДИ НЕ ЙДЕ
цифровий друк, 2023

Диптих документує один з перформансів митця в публічному просторі Клайпеди. Бенас своїми перформансами переприсвоює місто, стверджуючи, що саме жителі, а не влада чи бізнеси є справжніми його власниками. Диптих належить до фотографічного циклу, народженого з досвіду спостереження за собою і світом, без пошуку розуміння концепції часу.

авторка фото Maja MacKenzie

Янек Сімон
ЛЮДИНА З ГОЛОВОЮ СОБАКИ
3D друк, 2015
Натхненням для серії скульптур послужили ілюстрації, побачені Янеком Сімоном у щоденниках Марко Поло. Середньовічний мандрівник описував країну, населену циноцефалами (песиголовцями), яка, за його словами, знаходилася десь на Андаманських островах. Сімон досліджує економічні та культурні дисонанси, що виникають на різних широтах і довготах, і використовує мову мистецтва, щоб спочатку знайти, а потім показати спільний знаменник. У своїх роботах Сімон аналізує сучасність, універсалізм і польськість на оригінальному матеріалі, що виходить за межі європейських культурних ієрархій.

автор фото Jan Szewczyk

Мішико Сулакаурі
МІСЦЕ ПОДІЇ
друк на тканині, 2023
Автор переосмислює державну символіку Сакартвело, а заразом – стосунки між владою і суспільством в країні. Прапори матеріалізують діалог митця з оточенням, з усіма поганими новинами та повторюваними ситуаціями, що утворюють нескінченний цикл. Робота подібна до пазлу, який хочеться скласти, додавши загублені та поки невідомі фрагменти, щоб представити нову реальність. Ця робота зокрема відсилає до ситуації в Сакартвело, де нинішня влада утискає громадянське суспільство й зближується з росією. Але щоб цьому протидіяти, бракує активних людей.

автор фото Jan Szewczyk

ЧунТієн Чен
ПАМ’ЯТІ КИТАЙСЬКОГО КВАРТАЛУ
відео, 2018
Район, який став героєм роботи, сформувався в 1980-х роках. Колись це був жвавий торговий центр, але в 2000-х він занепав. Мабуть, усі будівлі проходять періоди процвітання і запустіння, на це впливають як державна політика, так і мешканці. Але будь-які історії значимі, і їх треба вберегти від руйнації, навіть коли будівлі вже не існує. Тому ЧунТієн Чен у 2014–2015 роках документував розпад району і записував інтерв’ю з його жителями, які залишалися в будівлях, що руйнувалися. Відео є свого роду реінкарнацією китайського кварталу, і ландшафт тут постає як живе створіння.

автор фото Jan Szewczyk

Малі Ву
СМАКИ ІМПЕРІЇ
двоканальна відеопроекція, 2024
Робота представляє історії шести жителів Сіцзінь (острів і морський порт у Гаосюні), які в різний час і за різних обставин переїхали на острів. Співрозмовники МаЛі Ву – так звані «постачальники смаку», розповідають історії страв, які готують. Невід’ємною складовою інсталяції є круглий червоний стіл з підготовленими художницею картками: за їх допомогою відвідувачів запрошують поділитися історією та рецептом страви, що асоціюється з домом. Люди з різних країн можуть віртуально зустрітися за одним столом і поділитися їжею та спогадами за допомогою залишених рецептів та історій.

автор фото Jan Szewczyk

Публікація

Цифрова публікація яка документує та підсумовує виставку «Спільний Ландшафт/Вітання Незнайомця», що проходила в Галереї Арсенал електростанція у Білостоці в 2025 році. Публікація відкривається кураторським текстом та інтерв’ю з кураторами, а також есеями, що представляють сучасні контексти 6 країн, з яких походять учасники виставки (Литва, Молдова, Сакартвело, Польща, Тайвань і Україна). Сама виставка представлена через 5 метафоричних ландшафтів: емпатія, дія, співпраця, позачасовість і пам’ять. Публікація містить портрети та біографії учасників і учасниць виставки, фотографії та описи їхніх робіт, інтерв’ю та тексти, що знайомлять з митцями, мисткинями, а також інформацію про події, пов’язані з виставкою.

250 сторінок, польською та англійською мовами, pdf онлайн, 2025 р.

Партнери