Воркшоп
20-29 Жовтня, 2017
Варшава, Польща
Протягом п’яти днів воркшопу Міграції тіл і слів ми ділилися історіями, досвідом, віршами і роздумами про становище іноземців, що проживають в Польщі. Поезія і ліногравюра були нашими засобами спілкування, колективних дій і розробки соціальних змін. Якою мірою негромадяни можуть розраховувати на захист трудових прав і загальнолюдських прав в Польщі? Якими інструментами патріархальний капіталізм контролює жінок що приїжджають на роботу, і які форми праці їм пропонує? Як через фізичне і психологічне насильство проявляється польська ксенофобія? У чому причина проблем іммігрантів з самоідентифікацією і труднощів у встановленні близьких відносин з поляками? Яким чином капіталізм ставить людину в залежне становище, втручаючись в його матеріальний і соціальний статус, а також його фізичну і емоційну сфери? І, нарешті, як знайти поле соціальної солідарності з людьми, виключеними через їх походження?
Кожна із зустрічей залишала слід у вигляді поетичної фрази, яка передавалася учасникам наступної зустрічі для того, щоб бути виконаною в ліногравюрі. В результаті, повстав вірш як запис спільного досвіду і зустрічей. У той час як ліногравюра стала маніфестом колективної дії.
Воркшоп Міграції тіл і слів був ініційований художниками Юрієм Кручаком і Юлією Костерєвою і проведений спільно з поетами Майєю Стасько, Міхалом Каспршаком, Анетою Камінською, і відвідувачами виставки «Gotong Royong. Те, що ми робимо разом».
Виставка
19 Жовтня, 2017 – 14 Січня, 2018
Центр Сучасного Мистецтва U-jazdowski
Варшава, Польща
Куратори: Маріанна Добковська та Кшиштоф Лукомський
Архітектор: Мачей Сіуда
Відкритий Простір працювали з економічними мігрантами на польському кордоні з Білоруссю та Україною та у Варшаві. Вони здійснили велике дослідження, провели воркшопи та зустрічі, а також записали десятки історій, щоб зробити серію плакатів. Документація їхньої роботи була представлена в експозиції, а ліногравюрна майстерня, яку вони облаштували в виставковому просторі, діяла як місце для зустрічей, обговорення та спільної роботи над поемою про ситуацію іммігрантів та презентацію її за допомогою техніки ліногравюри.
Стан іммігрантів, який досліджували Відкритий Простір, парадоксальним чином не змінювався протягом багатьох років і є вільним від культурних контекстів. Першою темою, яка виникла в дослідженні, був пошук кращого майбутнього, і те наскільки зміна контексту, робить його більш можливим. Друга це фізична робота, яку виконували люди, що прибули з Білорусі, Молдови і України. Вона була представлена у формі спільної творчої роботи, під час якої учасники обговорювали ключові теми та розвивали спільну позицію. Дослідження виявило питання психологічного насильства, нестабільності позиції в суспільстві, відновлення власної волі і визначення індивідуальної ідентичності, порушень трудових прав і прав людини, корпоратизація відносин між людьми. Чи може група сформулювати спільний маніфест, розробити спільну ієрархію цінностей і встановити пріоритети над індивідуальними уподобаннями?
Проект намагається вийти за рамки контексту та особистого досвіду, щоб створити універсальний маніфест, зрозумілий широкій публіці. Він досліджує і розширює модель розроблену колективно як низку імпульсів, що надходять з різних джерел, які в ході обговорення формуються в спільне повідомлення. Спільна робота, до якої запрошувалися всі відвідувачі, мала на меті об’єднати проблеми, теми, спірні питання та різні точки зору в одну роботу. Художники заявили про свою мету створити універсальний інструмент діалогу, який може зміцнити громадську активність.
