Програма підтримки 2020

Конкурс малих грантів на підтримку культурного сектора в Україні. Міжнародна організація CEC ArtsLink у співпраці з платформою міждисциплінарних практик Open Place запропонували антикризову фінансову підтримку представникам незалежного культурного сектору в Україні на проекти у сфері візуального мистецтва. Програма підтримки у відповідь на обмеження, викликані пандемією COVID-19, була спрямована на створення можливостей для появи нових мистецьких робіт і досліджень, розвитку навичок і посилення професійної спроможності.

Програма підтримувала індивідуальних заявників і творчі колективи з дослідженнями та проєктами у сфері візуального мистецтва, що осмислюють процеси в мистецтві та суспільстві, ініціюють і розвивають нові ідеї, формати та підходи в культурі. Віталися проєкти, що ґрунтуються на критичній позиції, випробовують межі мистецтва, сприяють соціальному залученню, міждисциплінарні.
Було оголошено відкритий конкурс, за результатами якого підтримку отримали 14 проєктів. Одинадцять проєктів реалізовувалися індивідуальними заявниками та три творчими колективами. Загалом було підтримано 17 митців та дослідниць. Інтерес до конкурсу був досить великий. Незважаючи на короткі терміни, ми отримали 65 сильних заявок.
Заявники на власний розсуд визначали запитувану суму підтримки з огляду на потреби проєкту.
Для простоти комунікації та звітності, ми розробили пакет документів, включно з меморандумом про співпрацю та двома максимально простими формами звітності.

Активності в рамках відібраних проєктів варіюються від дослідження української вернакулярної фотографії до дослідження сектору креативних індустрій України, від пошуку альтернативних методів освіти до аналізу політико-економічних викликів, від роботи з пам’яттю до переосмислення міфів, що вибудовуються в українському суспільстві.

Переможці конкурсу 2020: Ася Баздирєва, Анатолій Бєлов, Уляна Биченкова і Ганна Щербина, Андрій Достлєв, Олександра Кадзевич, Єлизавета Корнейчук, Гаррі Краєвець, Поліна Ліміна і Ганна Орищенко, Ларіон Лозовий, Василь Лях, Тоня Мельник, Лада Наконечна, Валентина Петрова, Максим Ходак.

Підтримані проєкти

Ася Баздирєва
ВСТУП ДО РОБОТИ З ЕКОЛОГІЧНОЮ ТЕМАТИКОЮ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
стаття, 2020
Текст звертає увагу на важливі питання, які мають передувати простому запозиченню європейської екологічної риторики. Тест пропонує подивитися на наративний інструмент катастрофи і уявний кінець людства, щоб звернути увагу на неуніверсальність таких понять як час та уява майбутнього. Особливості європейської та радянської модерності, різність їх політичного та економічного тла мають бути враховані і в критиці щодо понять людини і природи, їх стосунків. Для того, щоб екологія не ставала порожнім означником, а катастрофа – єдиним оперативним сценарієм, ми пропонуємо зосередитись на розміщеному знанні — називанні заплутаного досвіду конкретної землі та її версій часу. З них стають можливими не тільки альтернативні до радянської версії історії, але і різні можливості роботи з уявою вже сьогодні.
Анатолій Бєлов, Віктор Рубан
РИТУАЛ-КАЗКА ДЛЯ CYBELE
дослідження, 2020
Проект має ідею переносу ритуалу з містичної площини у мистецьку, перформативну, надаючи фрігійській богині Кібелі нові якості — захисниця-покровителька квір людей. Проект звертається до проблеми присутності ЛГБТІ спільноти в Українському соціумі де вона зазвичай закрита і сприймається як окремі розрізнені секти за інтересами. Проект має на меті через гру в ритуалу-казку, об'єднатися з людьми в одному безпечному квірному просторі і познайомитися, та відчути од_на од_ну. Разом у спільному просторі без чітких гендерних і сексуальних ролей практикувати свою тілесність через провідників богині Кібели — перформерів і психоделічної електронної музики. Мета проекту — видимість ЛГБТІ спільноти, включеність її в загальний культурний Український контекст.
Уляна Биченкова, Ганна Щербина
ЧИТАНКА
cерія читацьких зустрічей, 2020
Зустрічі тематизовані позиційною різноманітністю відносин між текстуальністю і матеріальністю в художніх і теоретичних практиках сучасного феміністського мистецтва. Можливі позиції: Вирушати на пошуки Іншої (не фалологоцентріської) морфо-логіки виразності; Інкорпорувати текст та читання в художню практику, за допомогою призначення їм статусу матеріального об'єкту; Пропагувати практику скромності літератури-як-співучасниці; Виносити сміття з хатини відносин тексту й служниці-його-ілюстрації; Або ж інші й інші художні хитрощі освоєння відносин з буквою Теорії. Спільні читання й обговорення — простір залучення до діалогів між художницями та теоретикинями.
Андрій Достлєв
УКРАЇНСЬКА РАДЯНСЬКА ФОТОГРАФІЯ
зін, 2020

Проєкт має на меті зібрати архів українських вернакулярних фотографій, які потрапили в поле зору радянської імперської оптики, і були або знищені (часто разом із своїми володарями), або вилучені зі свого оригінального контексту і підшиті до матеріалів справи. Всі ці текстові описи і нечисленні зображення походять з матеріалів архівних справ репресованих у 1930-х роках мешканців радянської частини України. Вони це та частина української культури, по якій після десятирічь колоніальної влади залишилася пустка. Це лише сліди чиїхось родинних фотографій, але й водночас і сліди самого колоніального погляду, який дивився на ці фотографії останнім і назавжди в них закарбувався.

Олександра Кадзевич
КАЛІНIНА, ВИНОГРАДНА, САДОВА
виставка, 2020
Проєкт стосується діалектики внутрішнього і зовнішнього через дослідження живопису у співвідношенні з навколишнім простором, як об'єкта, що може формувати сприйняття території та розкривати її нові комплексні значення. Покинувши межі своєї майстерні та звичного простору роботи, художниця вирішила експонувати нову живописну серію в невідомому та майже безлюдному місці, використовуючи ресурси самої ділянки, її територію та компоненти. З пасивної учасниці виставки художниця стає організаторкою, яка самостійно формує своє поле і створює власний контекст.
Єлизавета Корнейчук
НА УЗБЕРЕЖЖІ ЕОЦЕНОВОГО МОРЯ. МИСТЕЦТВО У КИЇВСЬКОМУ МУЗЕЇ ПРИРОДИ
стаття, 2020
Проєкт досліджує візуальну складову експозиції Національного науково-природничого музею — мистецькі твори Івана Їжакевича, Федора Кричевського, Геннадія Глікмана та інших авторів. У результаті проєкту було створено та опубліковано перші описи творів Івана Їжакевича, Федора Кричевського та Геннадія Глікмана. Матеріали дослідження були передані команді музею для подальшого використання та роботи з ними. Розпочато дискусію про український палеоарт та його подальше дослідження. Проєкт сприяє переозначенню музею природи як простору мистецтва та вписуванню його колекції в мистецький контекст. Проєкт окреслив перший крок в актуалізації музею як альтернативного мистецького майданчика. Далі команда планує працювати над розкриттям мистецького потенціалу музею природи.
Гаррі Краєвець
КАТАЛОГ ГАЛЕРЕЇ NOCH
видання, 2020
Підсумування трирічної роботи простору NOCH, друк і презентація каталогу. До каталогу увійшли тексти художників і кураторів про значення і важливість даної галереї, якій за три роки вдалося акамулювати невелику культурну спільноту і дати старт кар'єрі деяких художників. Досвід створення самвидав матеріалів від галереї став ще одним результатом проєкту. Частину з надрукованих каталогів роздали художникам. Книжка-каталог надасть змогу охопити аудиторію за межами Одеси і надихатиме самоорганізовані та неінституційні ініціативи в інших містах продовжувати працювати в цьому напрямку, розвиваючи та збагачуючи сферу мистецтва.
Поліна Ліміна, Ганна Орищенко
ПРОВІНЦІЙНЕ МИСТЕЦТВО
дослідження, 2020
Як позначити українське мистецтво, що було створене поодаль від панівних у той чи інший період тенденцій? Ані ар брют, ані наївне мистецтво, outsider art або ж маргіналізовна творчість не відповідають сповна локальному контексту. Для подолання своєрідної білої плями в культурних тенденціях країни команда проєкту обрала визначення — провінційне мистецтво. Упродовж експедицій маленькими містами й селами вони шукають художників і художниць, чия творчість не вписується у смаки елітарних арт-тусовок, але має свою логіку та систему. У рамках проєкту було проведено дослідження та проаналізовано культурне життя у Стрию, Смілі та Будах. Зібрані матеріали стали основою для написання статей.
Ларіон Лозовий
СИНЕРГІЯ І ЗАЛЮДНЕННЯ: ТРИ ІСТОРІЇ ПРО ЗВ’ЯЗКИ БУДІВЕЛЬНОГО КАПІТАЛУ З МИСТЕЦТВОМ
стаття, 2020
«Синергія і залюднення» — це художнє дослідження, присвячене взаємопов’язаності процесів джентрифікації, експансії будівельного капіталу та цифрової економіки, і роль сектору культури у цих суперечливих процесах. Автор розглянув ключові приклади «адаптивного використання» колишніх промислових об’єктів — заводів і фабрик, котрі стали креативними кластерами, чи були перетворені на елітне житло. Культура відіграє центральну роль у легітимації подібних проектів, згладжуючи суперечності їх впровадження. Сучасне мистецтво опиняється у хисткій позиції — притаманна йому чутливість до контексту, конфліктує з очевидністю інструменталізації, умовами, у яких ролі відведені заздалегідь.
Василь Лях
СКАРБ
документальний фільм, 2020
Зйомки орієнтувалися на сімейну легенду про двоюрідну бабусю режисера, яка в 1960-ті закопала медалі свого батька в саду. Проговорення сімейної історії допомогло висвітлити важливі риси минулого та теперішнього приморського міста, передусім пов’язані з патріархальним укладом. Зйомки полягали в документуванні щоденного життя досить типової маріупольської родини в районі біля порту та інтерв’ю з героями та героїнями про минуле.
Тоня Мельник
ХУСТКА-ПЛАКАТ
воркшопи з техніки батик, 2020
Хустка-плакат це особистий атрибут політичного висловлювання на тканині, що відтворює або вже існуючий плакат, який був присутній на певній важливій для людини політичній події, або власний стейтмент, який також можна використати як плакат. Учасни_ці воркшопу отримали можливість зайнятись творчістю в комфортних для них умовах і атмосфері, опанувати техніку батик, створити предмет одягу. Також була створена серія навчальних відео з техніки батик, щоб учасни_ці могли працювати дистанційно.
Лада Наконечна
ЗВІТ ЄВГЕНІЯ ХОЛОСТЕНКА
мистецьке дослідження, 2020
Методом дослідження став розгляд мистецьких творів як документів, які стали свідоцтвом певного соціального та політичного контексту. Основним припущенням є те, що естетика методу соціалістичного реалізму встановила певний режим бачення. Проект виявив особливість становлення дисциплінованого бачення, що історично відбувалося шляхом ототожнення глядацького досвіду з мистецьким образом в регламентованому однопартійною системою репрезентаційному апараті. Цьому процесу сприяв шлях художника через самоцензуру та прийняття жорсткої політики репрезентації до самоув’язнення в завданні вдосконалення майстерності реалістичної манери. Так мистецтво стало механізмом приборкання як художника, так і глядача. Серія малюнків була створена шляхом копіювання чорно-білих репродукцій живописних пейзажів з каталогу Холостенка.
Валентина Петрова
МАЛЕ ДЕРЕВО НА ФОНІ БІЛЬШОГО
скульптура, 2020
У Олешківських пісках була створена перформативна скульптура, що являє собою пам’ятник ландшафту – у дуже буквальному значенні – не лише як штучно зроблений предмет, що, встановлений у певній місцевості, відсилає до неї, позначає її, але і як штучно зроблений предмет, що різними своїми складовими повторює ландшафт, в якому цей предмет розташований. Матеріал, з якого була створена скульптура (пісок), це фізичний вимір ландшафту. Елементи, які складали основу скульптури (авіаційний снаряд, пісок, степова рослинність), відсилають до історії цієї місцевості, до певних періодів, наповнених знаковими подіями (включно з сьогоденням). Форма, якої набуває скульптура (тришаровість, часткова заглибленість під поверхню, швидкий розпад), є алюзією часу (взаємовідносини - минуле, теперішнє, майбутнє) та циклічності.
Максим Ходак
ВОРГОЛА – ХУДОЖНИК НІЗВІДКИ
дослідження, 2020
Проєкт досліджує сучасний стан неорусинського руху на Закарпатті, через образ Енді Ворхола. Мок’юментарі фільм, що стане результатом даного дослідження розповідатиме альтернативну вигадану історію життя Ворхола, де Енді не померає у 1987 році, а переїжджає на Закарпаття, на батьківщину його пращурів, де продовжує займатися активною художньою практикою, осмислюючи локальні процеси. Автор простежує використання образу Енді Ворхола, як одного із національних героїв русинів.