Програма підтримувала індивідуальних заявників і творчі колективи з дослідженнями та проєктами у сфері візуального мистецтва, що осмислюють процеси в мистецтві та суспільстві, ініціюють і розвивають нові ідеї, формати та підходи в культурі. Віталися проєкти, що ґрунтуються на критичній позиції, випробовують межі мистецтва, сприяють соціальному залученню, міждисциплінарні.
Було оголошено відкритий конкурс, за результатами якого підтримку отримали 14 проєктів. Одинадцять проєктів реалізовувалися індивідуальними заявниками та три творчими колективами. Загалом було підтримано 17 митців та дослідниць. Інтерес до конкурсу був досить великий. Незважаючи на короткі терміни, ми отримали 65 сильних заявок.
Заявники на власний розсуд визначали запитувану суму підтримки з огляду на потреби проєкту.
Для простоти комунікації та звітності, ми розробили пакет документів, включно з меморандумом про співпрацю та двома максимально простими формами звітності.
Активності в рамках відібраних проєктів варіюються від дослідження української вернакулярної фотографії до дослідження сектору креативних індустрій України, від пошуку альтернативних методів освіти до аналізу політико-економічних викликів, від роботи з пам’яттю до переосмислення міфів, що вибудовуються в українському суспільстві.
Переможці конкурсу 2020: Ася Баздирєва, Анатолій Бєлов, Уляна Биченкова і Ганна Щербина, Андрій Достлєв, Олександра Кадзевич, Єлизавета Корнейчук, Гаррі Краєвець, Поліна Ліміна і Ганна Орищенко, Ларіон Лозовий, Василь Лях, Тоня Мельник, Лада Наконечна, Валентина Петрова, Максим Ходак.
Підтримані проєкти
стаття, 2020
дослідження, 2020
cерія читацьких зустрічей, 2020
зін, 2020
Проєкт має на меті зібрати архів українських вернакулярних фотографій, які потрапили в поле зору радянської імперської оптики, і були або знищені (часто разом із своїми володарями), або вилучені зі свого оригінального контексту і підшиті до матеріалів справи. Всі ці текстові описи і нечисленні зображення походять з матеріалів архівних справ репресованих у 1930-х роках мешканців радянської частини України. Вони це та частина української культури, по якій після десятирічь колоніальної влади залишилася пустка. Це лише сліди чиїхось родинних фотографій, але й водночас і сліди самого колоніального погляду, який дивився на ці фотографії останнім і назавжди в них закарбувався.
виставка, 2020
стаття, 2020
видання, 2020
дослідження, 2020
стаття, 2020
документальний фільм, 2020
воркшопи з техніки батик, 2020
мистецьке дослідження, 2020
скульптура, 2020
дослідження, 2020